Історія справи

Постанова ВГСУ від 13.05.2014 року у справі №904/5207/13
Постанова ВГСУ від 11.11.2014 року у справі №904/5207/13
Постанова ВГСУ від 14.01.2014 року у справі №904/5207/13
Постанова ВГСУ від 08.09.2015 року у справі №904/5207/13
Постанова ВГСУ від 11.08.2015 року у справі №904/5207/13
Постанова ВГСУ від 08.07.2014 року у справі №904/5207/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 904/5207/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю,

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" Шистопала Петра Миколайовичана ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014у справі № 904/5207/13 господарського суду Дніпропетровської областіза заявоюДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областідоЗакритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Баклан Н.Ю., від Приватного підприємства "Холод-Тепло" - Шевченко М.І., від ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" Шистопала П.М. - Кокосадзе Н.М.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 у справі №904/5207/13, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2013, за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" з вимогами наступних кредиторів, зокрема, Приватного підприємства "Холод-Тепло" на суму 1 147 грн. - 1 черга задоволення; 11 970 536,88 грн. - 4 черга задоволення; вимоги на суму 38 395 471, 03 грн. - відхилено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2014 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013 у справі №9045207/13 скасовано в частині відхилення грошових вимог Приватного підприємства "Холод-Тепло". Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

За результатами нового розгляду ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 визнано грошові вимоги ПП "Холод-Тепло" у загальному розмірі 50 367 154,91 грн., з яких: 50 366 007,91 грн. (четверта черга задоволення) та 1 147,00 грн. (перша черга задоволення); зобов'язано ліквідатора внести грошові вимоги ПП "Холод-Тепло" у загальному розмірі 50 367 154,91 грн. до реєстру вимог кредиторів.

Визнаючи грошові вимоги ПП "Тепло-Холод" до ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта", суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи достатньо доказів, які б підтверджували перехід до права вимоги боргу за векселем серії АА №0043626 від 30.11.2010 на суму 17 596 235,00 грн., виданим боржником на користь ТОВ "Інтерсервіс-Постач", векселем серії АА №1971027 від 07.09.2011 на суму 16 694 160,00 грн., виданим боржником на користь ТОВ "Лібор", та векселем серії АА №1971026 від 07.09.2011 на суму 4 101 000,00 грн., виданим боржником на користь ТОВ "БІК "Аркада", правомірність їх отримання та розпорядження цими векселями всіма держателями.

Під час перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 клопотання ліквідатора ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" - арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича про здійснення фіксації судового процесу задоволено. В задоволенні інших клопотань відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 скасовано частково. Припинено провадження в частині визнання грошових вимог ПП "Холод-Тепло" в сумі 11 970 563,88 грн. на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. В частині визнання грошових вимог ПП "Холод-Тепло" в сумі 38 396 618,03 грн., з яких: 1 147 грн. (перша черга погашення) та 38 395 471,03 грн. (четверта черга погашення) ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

При цьому, висновок суду апеляційної інстанції про правомірність визнання господарським судом першої інстанції грошових вимог ПП "Холод-Тепло" в сумі 38 396 618,03 грн. мотивований наявністю у боржника безспірної заборгованості на вказану суму, яка виникла за простими векселями, виданими боржником.

Припиняючи провадження в частині визнання грошових вимог ПП "Холод-Тепло" в сумі 11 970 563,88 грн., суд апеляційної інстанції послався на те, що ці вимоги вже були визнані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2013.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 в частині відмови у задоволенні інших клопотань, ліквідатор ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" Шистопал Петро Миколайович звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в іншому складі суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

17 жовтня 2014, до по початку розгляду зазначеної касаційної скарги, ліквідатором ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" Шистопалом П.М. подано заяву про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції на підставі ст.121-1 ГПК України.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 не передбачає реального виконання.

Переглянувши у касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011 №4212-VI, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно із ч.1 ст.23 спеціального Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23.08.2013 в газеті "Урядовий кур'єр" №153 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

20.09.2013 до господарського суду Дніпропетровської області від ПП "Холод-Тепло" надійшла заява із грошовими вимогами до боржника - ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта".

Згідно із частиною 6 ст. 23 Закону про банкрутство заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Виходячи з вимог ст.ст.23, 25 Закону про банкрутство, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд.

Розглядаючи заявлені ПП "Холод-Тепло" грошові вимоги до боржника, суди попередніх інстанцій встановили, що на їх підтвердження додані прості векселі, зокрема, вексель серії АА №0043626 від 30.11.2010 на суму 17 596 235,00 грн, виданий боржником на користь ТОВ "Інтерсервіс-Постач", вексель серії АА №1971027 від 07.09.2011 на суму 16 694 160,00 грн., виданий боржником на користь ТОВ "Лібор", та вексель серії АА №1971026 від 07.09.2011 на суму 4 101 000,00 грн., виданий боржником на користь ТОВ "БІК "Аркада", які ПП "Холод - Тепло" (покупець) придбав у ТОВ "Крон" (продавець) за договором купівлі - продажу цінних паперів №58-БВ від 20.12.2012р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком попередніх суддів про правомірність визнання дійсних грошових вимог до боржника за простими векселями серії АА №0043626 від 30.11.2010 на суму 17 596 235,00 грн. та серії АА №1971026 від 07.09.2011 на суму 4 101 000,00 грн., з огляду на таке.

На спірні правовідносини поширюються положення Конвенції, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), законів України "Про обіг векселів в Україні", "Про цінні папери та фондовий ринок", оскільки вони є спеціальними законами, що регулюють вексельні правовідносини, якими встановлені, зокрема, порядок видачі, форма переказного та простого векселя, наслідки порушення правил їх видачі та оформлення, а також підстави виникнення вексельних зобов'язань.

За відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) застосовуються загальні норми цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 ЦК України) з урахуванням їх особливостей.

Приписами статті 4 Закону України "Про обіг векселів в України" передбачено можливість видавати переказні і прості векселі лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

За цією нормою, при видачі векселя з метою розрахунків, зобов'язання з оплати робіт, товарів чи послуг вважається виконаними і подальша оплата векселя регулюються нормами вексельного права.

Тобто вексельні правочини, зокрема і щодо видачі векселя, регулюються загальними нормами цивільного законодавства, а права за векселем, спеціальним вексельним законодавством.

Закон України "Про обіг векселів в України" не пов'язує порушення вимог при видачі векселя з його недійсністю або з припиненням грошового зобов'язання щодо платежу за таким векселем. Відповідно до ч.4 ст.4 цього Закону особи, винні в порушенні вимог щодо видачі векселя, несуть відповідальність згідно з законом.

Статтями 163 ГК України та 194 ЦК України визначено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язання за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особами.

Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11-20).

Згідно із статтею 16 Уніфікованого закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Якщо особа втратила право володіння переказним векселем в силу будь-якої події, держатель, який обґрунтував своє право на нього згідно з порядком, зазначеним у попередньому абзаці, зобов'язаний повернути вексель, якщо він придбав його несумлінно або припустив при його придбанні грубу необережність.

Отже, за приписами названої статті, якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним. Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем (п.7 постанови Пленуму ВСУ від 08.06.2007 №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів").

Відповідно до статті 17 Уніфікованого закону, особи, на яких подається позов за переказним векселем, не можуть протиставити держателю заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах з трасантом або з попередніми держателями, якщо тільки держатель, при придбанні векселя, не діяв свідомо на шкоду боржнику.

Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 ЦК України, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд (п.8 постанови Пленуму ВСУ від 08.06.2007 №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів").

Отже, заперечення із угод, що є підставою видачі чи переуступки векселя, допускається лише між особами, які безпосередньо пов'язані нею. Вексельному кредитору немає потреби доказувати обґрунтованість своєї вимоги. Той факт, що кредитор є векселедержателем, є достатнім доказом його права вимагати платежу за векселем.

ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" не надано суду жодних доказів грубої необережності і несумлінної поведінки як у діях ПП "Холод-Тепло" при укладанні договору купівлі-продажу цінних паперів, так і у діях попередніх векселедержателів при вченні ними бланкових індосаментів.

Тому, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ПП "Холод-Тепло" є законним векселедержателем простих векселів, право якого базується на безперервному ряді індосаментів, а ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" (боржник) - особою, яка має безумовні грошові зобов'язання за цими векселями, оскільки відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та ст.198 ЦК України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

За таких обставин, наведені у касаційній скарзі доводи про те, що вексель серії АА №0043626 від 30.11.2010 на суму 17 596 235,00 грн. не підлягає оплаті, оскільки його було видано боржником в рахунок виконання грошового зобов'язання за фіктивним договором, а вексель серії АА №1971026 від 07.09.2011 на суму 4 101 000,00 грн. не підлягає оплаті у зв'язку з відступленням права вимоги за договором, в рахунок оплати якого він видавався, підлягають відхиленню з огляду на те, що застосований скаржником спосіб заперечень проти кредитора (боржника) виходить за межі можливих, передбачених вексельним законодавством, оскільки зобов'язання осіб, що емітували (підписали) вексель, випливають виключно із векселя та не потребують підтвердження та обґрунтування будь-якими документами, окрім самого векселя.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимоги ПП "Холод-Тепло" в сумі 17 596 235,00 грн. та в сумі 4 101 000,00 грн., є безспірними і такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта".

Крім того, визнаючи вимоги за векселем АА №1971027 від 07.09.2011 на суму 16 694 160, 00 грн., суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що вказаний вексель не позбавлений вексельної сили, оскільки він містить вичерпний перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя, а відсутність на ньому підпису головного бухгалтера підприємства боржника не є підставою для визнання його таким, що не має вексельної сили.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такий висновок судів суперечить нормам вексельного законодавства, виходячи з наступного.

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя наведено у статті 75 Уніфікованого закону, відповідно до якої простий вексель повинен містити такі реквізити:

1) найменування «вексель», яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений;

2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж;

5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

6) зазначення дати і місця складання векселя;

7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від імені юридичних осіб вексель підписується - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Отже, підставою для визнання векселя таким, що не має вексельної сили є відсутність у документі реквізитів, обов'язкових для змісту векселів за законом.

Враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції факт відсутності на векселі серії АА №1971027 від 07.09.2011 на суму 16 694 160,00 грн. такого обов'язкового реквізиту юридичної особи, як підпис головного бухгалтера підприємства боржника, останній слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили, оскільки виходячи зі змісту статті 76 Уніфікованого закону та частини 2 ст.196 ЦК України документ, який не містить обов'язкових реквізитів, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2-4 ст.76 Уніфікованого закону.

При цьому, вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили (п.3 постанови Пленуму ВСУ від 08.06.2007 №5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів").

Отже, суди попередніх інстанцій невірно застосували норми спеціального вексельного законодавства, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання грошових вимог ПП "Холод-Тепло" до ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" в розмірі 16 694 160,00 грн. за векселем, що не може посвідчувати безумовне грошове зобов'язання через дефект його форми.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відхилення такої вимоги не є перешкодою для пред'явлення самостійного позову на підставі загальних норм цивільного законодавства, зокрема тих, що регулюють відносини за позикою, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження за участю усіх осіб, які безпосередньо пов'язані нею.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та ухвала господарського суду в частині визнання грошових вимог ПП "Холод-Тепло" до ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" в розмірі 16 694 160,00 грн. підлягають скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про їх відхилення.

Твердження скаржника про винесення судом апеляційної інстанції постанови (повний текст якої оголошено у судовому засіданні 19.08.2014) у незаконному складі колегії суддів з посиланням на те, що заява ліквідатора боржника про відвід колегії суддів, як стверджує скаржник, була подана але не розглянута судом до оголошення постанови, спростовуються матеріалами справи, з якої вбачається, що вказана заява надійшла до суду після складання повного тексту постанови і виходу колегії суддів з нарадчої кімнати (т.4 а.с.39).

Стосовно вимог касаційної скарги про скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 в частині відмови у задоволенні поданих ліквідатором ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" Шистопалом П.М. клопотань, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що вона не підлягає оскарженню в касаційному порядку, і тому касаційне провадження в цій частині підлягає припиненню, враховуючи наступне.

Предметом касаційного розгляду можуть бути ухвали, винесені апеляційною інстанцією, якщо вони належать до числа зазначених у частині першій статті 106 ГПК України, або якщо можливість їх оскарження передбачена відповідними нормами ГПК України чи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зокрема, про: відмову у прийнятті апеляційної скарги; повернення апеляційної скарги; залишення апеляційної скарги без розгляду; припинення апеляційного провадження; зупинення апеляційного провадження тощо).

Однак, касаційну скаргу подано на ухвалу суду апеляційної інстанції, яка не підлягає оскарженню, що виключає її перегляд у касаційному порядку.

Керуючись статтями 80, 86, 107, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" Шистопала Петра Миколайовича задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2014 у справі № 904/5207/13 в частині визнання грошових вимог Приватного підприємства "Холод-Тепло" до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" в розмірі 16 694 160,00 грн. - скасувати.

Грошові вимоги Приватного підприємства "Холод-Тепло" до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Орбіта" в розмірі 16 694 160,00 грн. - відхилити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 у справі № 904/5207/13 - залишити без змін.

Касаційне провадження в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 у справі № 904/5207/13 припинити.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.Д.Запорощенко

В.Я. Погребняк

В.Ю.Поліщук